"I am not frightened of dying, any time will do, I don't mind... Why should I be frightened of dying?.. There's no reason for it, you've gotta go sometime..."
The Great Gig in the Sky
Більше нічого. Тільки фотографія Ріка, на ній - така знайома сором'язлива, делікатна усмішка, незрозумілі літери, зібрані в страшні слова, що розпливаються перед очима білою плямою, і безодня чорного тла. Більше - нічого. І водночас стільки всього... Приголомшливого... Жахливого... Невідворотного... А шепіт усвідомлення стає все гучнішим і гучнішим... Зривається на страхітливий крик і... Все... Німотна темрява навколо. Рік Райт пішов назавжди.
Так шокованих відвідувачів зустрічав офіційний сайт Pink Floyd тієї чорної днини. Реакція була різною й у той самий час - такою однаковою. Хтось німів і довго не міг зрушити з місця. Хтось заливав їдку порожнечу алкоголем. А хтось - плакав і не мав нікого, з ким міг би поділитися горем: як пояснити, що начебто сторонній чоловік назавше став невід'ємною частиною життя? Більше, ніж улюбленим музикантом улюбленої групи, більше, ніж... Усі ми втратили надзвичайно дорогу нам людину.