18 травня у байк рок-н-ролл клубі Route 66 відбувся сольний виступ молодого київського гурту Pitt Madison. І хоча він існує менше року, вже став доволі відомим у певних колах та здобув прихильність чималої кількості меломанів. Веде досить активну концертну діяльність та стрімко розвивається. І, напевно, вже «доріс» до сольного виступу у Route 66, про що свідчила чимала кількість людей, що завітала того вечора на концерт.
Людей зібралось настільки багато, що бідний Route ледь не луснув! Всі столики, проходи та навіть простір біля сцени «заполонили» бажаючі насолодитись творчістю гурту Pitt Madison. Цей факт приємно здивував навіть самих музикантів, адже концерт проходив у будній день, та і починався доволі пізно, а завтра на роботу, навчання… (стандартні «відмазки», аби відмовитись:)).
Концерт розпочинається вчасно і починається із сумної згадки про нещодавну втрату ікони хеві-металу, чи не найяскравішого представника цього жанру - Ronnie James Dio. Приємно, що хлопці не забули про цю особистість, адже фанів Діо та його творчості чимало по всьому світу. Людина жива, доки жива пам’ять про неї… Сподіваюсь, що гурт Pitt Madison з часом здобуде не меншу славу, ніж Rainbow чи Black Sabbath;).
А поки що він «бороздит просторы» більш скромні, адже починати треба з малого.
Перша ж пісня запалює натовп і примушує кожного рухатися в такт, як би тісно не було. І навіть повільні композиції дають можливість перепочити хіба що музикантам, але ніяк не слухачам! Тож коли «страсти накалились до предела» було оголошено невеличку перерву, під час якої один з гітаристів не давав публіці нудьгувати і сольно виконав власну композицію, що має назву «Cry For You», присвячену його коханій дівчині Марі.
Крапля сентиментів і знову потужний драйв! Єдина україномовна композиція «Мандати», потім «Love Hurts», лірична та, мабуть, найулюбленіша композиція «The sky», інструментальний «Rain», неповторне звучання губної гармошки у трохи невластивій гурту пісні «People talking». Невгамовний вокаліст, що бігав по сцені (наскільки це було можливо) так, що звукорежисер не встигав вмикати потрібний мікрофон.. Словом, публіка в захваті!
Але все хороше коли-небудь закінчується… Так само і цей концерт підійшов до свого завершення, але хороші хлопці з гурту Pitt Madison не могли відмовити вдячній публіці у проханні виконати ще «хоч одненьку» пісню на біс, якою стала «Love Kills». Після чого, на хвилі емоцій барабанщик викинув палички у натовп, а басист з гітаристом обмінялися своїми інструментами і влаштували невеличкий джем на тему «Smoke on the water»…