«Вівторок» перший і далеко не останній (1.12.09).

Розпочинали культпрограму народні майстри. За затишними столиками розташувалися дівчата з вишивкою та мережкою, виробами з шерсті. А сім΄я народних майстрів (Ірина та Вадим Суліковські) пропонували зробити ляльку-мотанку, символ жіночності, літунці й фуркали, чоловічі іграшки-забави. Звичайно, готові іграшки призначені для малечі, але робити їх приємно та весело усім, особливо з цікавими розповідями про Земляного змія, що охороняє скарби, про щасливу вдачу, яку приносить лялька-мотанка власникові. За прадавніми законами, різьбленням по дереву займалися лише чоловіки, а жінки, берегині домашнього вогнища, займалися виготовленням народної ляльки. Але у сучасному суспільстві, де гендерні закони давно перевернуті догори дригом, дівчата із захопленням робили фуркало, а хлопці випробовували себе у виготовленні ляльок-мотанок та янголят з шерсті.

Ще одна цікава традиція «Вівторків» - презентація фільму. Короткометражний документальний фільм Ганни Яровенко «ФІЄСТА» - аж занадто простий за сюжетом, але зі справжньою любов΄ю до Батьківщини за втіленням. «Я знімаю про те, що мені близьке зрозуміле, рідне, викликає душевне тремтіння», - поділилась режисер, вирізаючи фуркало. У фільмі були кадри рідних Карпат, з їх річками й полонинами, та народні гуляння на фестивалі «Шешори».

Абсолютно тематичний вечір з абсолютно тематичним фільмом, музикою, танцями. До речі, як водиться на великих open-air фестах («Країна мрій», «Трипільське коло»), не обійшлося без танців. Бажаючі мали змогу взяти участь у майстер-класі з народного танцю разом зі «Школою традиційних народних українських танців». Представники братства козацького бойового звичаю "Спас" не «валилися», як завжди, а мирно танцювали з усіма.

Якщо початок вечора був спокійно-розслабленим, то запальні танці вщент зломили атмосферу вечора, направивши її у бурхливе русло. Потомившись від справжнього танку, публіка повсідалась на лави і насолоджувалася співом гурту «Божичі».

Гурт «Пропала Грамота» знову зарядив енергією натовп. Нових пісень не зіграли, але виступ якісний, з оригінальною манерою виконання. Пісні «Єрмак»  та «Бадьорий опришок»  користувалися популярністю. Ті, хто порозсідалися за невеличкими столиками припинили плескати язиками про свої численні справи, і у повітрі, без тютюнового диму (на «Вівторках» заборонено палити!!!!), відчувалася «сидяча» зосередженість на виступі.

«PoliКарп» зарядили десь на початку десятої, на той час зібралася достатня кількість народу. Клуб «Майдан» трохи замалий для таких вечорниць! Але будь-де треба шукати позитив, чи не так? Малий простір гуртує і легше заразитися, ні, не вірусом H1N1, а гарним підривним настроєм! Адже якщо вас дістав завжди нервовий початок робочого тижня, то в «Етнічний Вівторок»  ви можете перелаштувати себе на правильний лад і продовження робочих буднів пройде легко, а головне – непомітно!

Тож відриватися почали і не припиняли, бо за «PoliКарпом» почали рубати вщент гурт «ДримбаДаДзига». Потужний рок із народним вокалом – то є дійсно сила. Гурт гармонійно вписується у вечорниці такого формату, український за суттю і виглядом. А який сучасний українець не слухає рок? Добре, добре є такі!!! У такому разі тим більше треба поширювати такі вечорниці, змінюючи кут зору неприхильників етніки. Цікавий момент: клуб «Київ»  має у розпорядженні більярдні столи, за якими грав переважно глямурно-апатичний піпл, та коли почали розсікати просторами клубу дівчата в українському вбранні й хлопці у вишиванках, піпл почав цікавитись, що то такеє твориться? І згодом я помітила декілька «шарокатальщиків», власне, на концерті! Тож не все втрачено! Відпочивайте самі й запрошуйте друзів та знайомих на вечорниці, і вас неодмінно вразить різноманітність таланту сучасної української культури!

Та повернемося до гурту «ДримбаДаДзига». На наші  питання  спокійно відповідає гітарист:

-Чому зараз ваші виступи рідко трапляються?

-Так, ми не часто виступаємо. Якось цікаві вечірки не складались...

- Ми граємо те, що нам близьке до душі. Іноді «важкі» іноді більш народні (має на увазі використання народних мотивів і текстів у творчості гурту). Кому що сподобається (Команда частенько виступає на корпоративах).

-А як щодо нових пісень?

- Нові пишемо, але саме зараз істотно нові не презентуємо.

З таких висловлювань відчувається невпевненість гурту щодо своєї творчої роботи. Немає запалу, особливих майбутніх планів і сподівань. Так, працюють помаленьку. Чи то загально-апатичне суспільство впливає, чи то всередині гурту охолов вогонь творчості?! Але команда зіграла злагоджено і якісно. Пофігізму не відчувалося - професіоналізм бере своє над будь-якими негараздами! Реакція на виступ позитивна – гурт запалив публіку, а публіка підтримала вогонь гурту.

Опісля основної етнічно-української програми заявлений київський dj Binghi (Banda Arkan). На хвилі тотальної балканізації, яка накотилася на Україну, дуже помітний зараз dj-балканіст. Нагоцавшись під «PoliКарп» та «ДримбаДаДзигу» публіка залишила простори дансполу, а деякі взагалі звалили, тож етно-дискотека була млявенькою.