Широко відома в дуже вузьких колах група „Абу-Касимові капці” бере свій початок у  1997 році у місті Львові.

Усе почалося з того, що вчитель музики подарував Богданові Гриньку барабанну установку прибалтійського виробництва не придатну до використання. Колега Богдана – Роман Чайка (не плутати з Сігалом із „ Мертвого півня”) вже трохи грав на гітарі. Затягнувши „барабани” до Ромка в підвал і підключивши до програвача старенький напівакустичний „Орфей” почали щось там грати.

Помалу приєдналися їхні найкращі друзі – Юрко Вороняк і Віталік Душенько, що і стало першим складом групи ще без назви: Ромко – гітара , Віталік – вокал, Юрко – бас, Бодя – барабани.

Невдовзі у групі відбулася перша зміна складу: новою вокалісткою гурту стає дівчина на ім’я Юлька –  з приємним низьким вокалом. Так проіснували недовго і без особливих здобутків...

Наприкінці 1999-го року в команді з’являється новий гітарист Толя – Анатолій Добросинець – чоловік, що на той час вміє грати піврепертуару The Toy Dolls.

Але невдовзі діяльність «Капців» переходить у стадію занепаду... Ідея збереження групи існувала хіба в Толі з Бодею. Так тривало десь півтора року, за яких вони спромоглися придбати барабанну установку “Amati” в дуже доброму стані. Це стало приводом для відновлення групи, тим більше матеріалу за цей час додалося – почали практично заново. На вокал взяли Орку – Оресту Тимчишин – і от нарешті з осені 2002 року починаються повноцінні регулярні репетиції – репертуар росте і поступово вдосконалюється. Потім  записалися на конкурс „ Тарас Бульба”, але Толя раптово все зіпсував – сказав, що звук у нас не той, щось там у нього на гітарі не виходить і обламав перший вихід групи зі свого вузького кола шанувальників на ширший світ. Достойною заміною Толі став Андрій Жолоб (Шпоп) – хлопака з досить потужним вмінням і стажем грання в переважно метальових групах.

Почалися нові пошуки, з’явилися нові пісні, гурт зауважили у Львові і почали запрошувати на концерти та фестивалі.

В 2004-му році дожилися до першого студійного запису. На той час вокалісткою в групі була Марта Болкун (тепер “Houston”) – їх можна послухати в мережі, а також віднайти в архівах меломанів.

Після менш-більш вдалого існування та концертування рідним регіоном настрої в групі міняються – як наслідок – заміна вокалістки на вокаліста.

Мікрофон до рук взяв Андрій Петрусь, який до того вже поспівав в гуртах «Sunrise» та “Річ без господаря». З ним зроблено наступні наші демо-записи та  зіграно десятки концертів у різних містах та містечках західної України. Десь у той же час звучання стає повнішим – до команди долучається трубач (єдиний на той час професійний музикант). «Капці» знаходять свій стиль – ВЕСЕЛИЙ РОК!!!  В 2006-му барабанщик одружується, що не завадило йому продовжити роботу в  «Капцях». Вокалістові пощастило трохи менше ( в музичному плані) – одружившись він потрохи «пішов в сім’ю». Далі на нас чекали «маневри басистів»: Ворон поїхав до Польщі, його місце зайняв Данило Швець(екс «Тостер», тепер “Houston”), потім Ворон повернувся, але з часом пішов із гурту назавжди….. ми відверто змучилися шукати їх (тих басистів). Встиг пограти у нас і Мар’ян Кормош, який раптово втік на заробітки. Поки басисти «маневрували», ми повернулися до ідеї жіночого вокалу – в нас знов вокалістка – Юля Томчук (Валадимирівна). До «мідних труб» доєднався тромбоніст Сашко Марусяк, який до того «практикував» у гуцульському похоронному оркестрі – він і став «другим професійним музикантом в групі Абу-Касимові Капці».

Далі – виступи на першому і другому турах «Червоної Рути», поїздки на велоекстрім фестивалі «Мізунська Звигода», концерти у Франківську, Рівному, Києві, Ужгороді й наші перші закордонні гастролі – на фестиваль «Лемківська Ватра» в польській Ждині. Також можемо похвалитися більш-менш якісним EP «Прем’єр», який записано взимку 2009-го року.

Продовжуємо сподіватися на розвиток рок-музики в Україні, плануємо запис повноцінного альбому, будемо раді розглянути пропозиції щодо виступів на концертах, весіллях, хрестинах, проводах в армію та інших приємних моментах вашого яскравого життя.