RSS
» » Кузьма Скрябін / Некролог
Категорія: СТАТТІ Автор: racoon

 Кузьма Скрябін / Некролог
 
Кузьма Скрябін
Некролог

Ранок 2 лютого 2015 року став, мабуть, одним із самих чорних ранків в історії українського музичного світу за досить довгий проміжок часу. О 8 годині 20 хвилин, неподалік від села Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області сталася страшна аварія. Відбулося зіткнення двох гігантів автомобільної індустрії – вантажної машини та позашляховика відомого українського рок-діяча Андрія Кузьменка, більше відомого як Кузьма Скрябін. Виходячи з інформації ДАІ України, через велику кількість переломів співак загинув на місці, не приходячи до тями.
Напередодні, 1 лютого, у Кривому Розі стався останній концерт Кузьми, на честь 25-річчя славнозвісного гурту Скрябін.
Завжди відкритий до спілкування, невгамовний, працьовитий, усміхнений — таким він назавжди залишиться в серцях прихильників.
Мені пощастило бути особисто знайомим із цією людиною, котра ніколи не знала втоми та завжди з добротою та люб’язністю відносилася до всіх людей планети та навколишнього світу загалом.
Я добре пам’ятаю одну із наших розмов, що відбулась наприкінці серпня 2014 року у Києві.
"Андрію, скажи, "свобода” – умовне поняття, що значить воно безпосередньо для тебе? Як для людини, як для музиканта, як для батька, як для чоловіка? ”
"Я тобі скажу так,”– мовив він, трохи подумавши. " Свобода - це, насамперед, те, що вбачаєш ти, дивлячись навкруги. Я, як батько доньки, вже давно забув про те, що означає бути вільною людиною, в плані " безголового крутого чувака з району, який весь час вливає в себе чорнило та вештається хтозна де ”. Однак я маю чудову жінку, прекрасну доню, неперевершених батьків, рідних, близьких та друзів. Одного дня, прокинувшись, я усвідомив, що я дійсно вільна та щаслива людина. Я пишу музику, що лунає в моєму серці, та яка, сподіваюсь, хоч трошки подобається навколишньому світові. Дивлячись навкруги, я іноді розумію, що, мабуть, живу не даремно на цій землі, що, можливо, якась користь від мене таки існує. Весь той жах,  що зараз відбувається на нашій землі, в нашій рідній Україні, наводить мене на думку, що, щоб не трапилося, щоб не відбувалося, але люди мають пам’ятати, що вони вільні до тої пори, і тільки тоді, коли вони самі відчувають себе вільними. Я зі слізьми на очах спостерігаю за тим, як люди гинуть заради великої мети. Ім’я тій меті – Свобода. Я справді вірю, що, щоб не сталося, в Україні, та й в усьому світі таки настане мирний час, коли не буде ні війн, ні кровопролиття, ні розбрату, ні братовбивства. Я дуже хочу дожити до того моменту. ”
" Ти дуже багато часу проводиш у дорозі, що ти відчуваєш, про що думаєш, знаходячись вдалині від дому? ”
" Коли я знаходжуся далеко від дому, а це зазвичай буває під час наших гастролей та концертів, я думаю про зручне ліжко, теплу ковдру та гарний відпочинок, що мене очікує, коли я приїду назад. Я розкажу тобі одну ситуацію, що сталася зі мною нещодавно. Ми поверталися із заходу України, була вже ніч, ми були втомлені. Зупинилися в якомусь готелі, до мене підійшла дівчина адміністратор та запитала, який номер мені буде до вподоби. Я відповів, що наразі мені необхідний тільки спокій та затишок, тож якщо в них знайдеться такий куток, я був би вельми вдячний. Вона мені посміхнулася та дала ключі від одного номера. Не встиг я туди зайти, як почув жахливий гуркіт музики та якогось неможливого шуму, що лунав поверхом нижче. Я повернувся до тої особи що дуже рекомендувала мені отой спокій та запитав, чи сповна вона глузду. Дівчина вибачилася та обіцяла все виправити. Я запитав, чи можна тут десь перехопити їжі, поки вирішується питання ночівлі. Вона провела мене до міні-ресторану, де мені дали настільки жахливі перепелині яйця, що навіть згадувати про те не хочу. Врешті я покинув те злісне місце та відправився дорогою далі до наступного найближчого готелю, де, нарешті, сервіс був просто ідеальним. Тому - спокій і затишок, ось про що я думаю, знаходячись у дорозі. ”
Під час подій на Майдані у Києві 2013 – 2014 років, Андрій Кузьменко був одним із перших, хто був з народом, хто його підтримував, хто хотів, щоб відбулися зміни. Зміни на краще майбутнє свого народу, своєї країни, своєї батьківщини.
Згадаймо один із гімнів Майдану, автор якого назавжди залишиться у наших серцях:
Історію пишуть чужими руками
Ті, шо не ходять стояти на майдани
Пишуть залишаючи чужої крові плями
Пишуть за наглухо закритими дверями

Наша історія – це не підручник
Свої своїм одягають наручники
Свої від своїх захищають чужих
Свій проти свого – смертельний гріх

Приспів:
Де правду шукати, коли брат на брата
Я хочу тут жити, а не стріляти
Де правду шукати, до кого кричати
Я хочу тут жити, а не вмирати

Історію пишуть не на папері
Помилки коректором вже не поправиш
Кидаючи танки на своїх людей,
Героєм для них ти ніколи не станеш

Приспів:
Де правду шукати, коли брат на брата
Я хочу тут жити, а не стріляти
Де правду шукати, до кого кричати
Я хочу тут жити, а не вмирати

Бризкай пустих обіцянок слюною
На тих, хто готовий іти за тобою
І платить свободою і головою
За то, шоб тебе записати в герої

Приспів:
Де правду шукати, коли брат на брата
Я хочу тут жити, а не стріляти
Де правду шукати, до кого кричати
Я хочу тут жити, а не вмирати!



Дійсно Андрій Кузьменко був шляхетною, волелюбною людиною, патріотом своєї держави, своєї сім’ї, свого народу. Він ніколи не ходив з охороною, тим самим показуючи, що всі люди однакові та рівні між собою. Завжди був відкритий до оточуючих та намагався кругом і всюди, в будь-якій ситуації шукати тільки позитив. Він дарував людям гарний настрій та впевненість у собі, навіть тоді, коли сам того конче потребував.
 
Якось він розповів, що в дитинстві хотів стати водієм сміттєвозу та весь час проводити за кермом велетенського авто. Іронія долі, чи просто доля, хтозна, однак дорога стала для нього невід’ємною частиною життя та останнім прихистком.

Згадаємо вислів невідомого автора: " Життя, то ще та падлюка…”.  Якщо ти чогось бажаєш, то воно справді завжди виконається, тільки іноді зовсім не так, як ти хочеш.
Спочивай же з миром, Андрію, ти був взірцем гідності, справедливості та честі. Люди тебе ніколи не забудуть… Вічна тобі пам’ять!

Автор тексту, зі слізьми на очах та смутком в серці, Олександр Головач.
 

Читати СТАТТІ > Кузьма Скрябін / Некролог

{photos}
3.02.2015, 23:19 Переглядів: 2 367 Коментарів: (0)
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або увійти на сайт під своїм ім'ям.

Добавление комментария

Ваше Ім'я:*
Ваш E-Mail:*
Коментар:
  • bowtiesmilelaughingblushsmileyrelaxedsmirk
    heart_eyeskissing_heartkissing_closed_eyesflushedrelievedsatisfiedgrin
    winkstuck_out_tongue_winking_eyestuck_out_tongue_closed_eyesgrinningkissingstuck_out_tonguesleeping
    worriedfrowninganguishedopen_mouthgrimacingconfusedhushed
    expressionlessunamusedsweat_smilesweatdisappointed_relievedwearypensive
    disappointedconfoundedfearfulcold_sweatperseverecrysob
    joyastonishedscreamtired_faceangryragetriumph
    sleepyyummasksunglassesdizzy_faceimpsmiling_imp
    neutral_faceno_mouthinnocent
Введіть два слова, показаних на зображенні: *

Ukrainian Russian Belarusian English Polish French German Italian Spanish


Партнери

  • АНШЛАГ - заказ, бронирование, доставка билетов
  • Интернет-билет: сервис продажи билетов на развлекательные мероприятия. Спектакли, концерты, шоу, цирк
  • Заказ билетов, Афиша, на концерты, театр, цирк в Киеве, е-билеты, бронирование, доставка
більше лінків
наша кнопка:
Український / украинский рок-портал ROCK-UA.COM


Реклама