22 лютого київський Палац Спорту ледве зміг вмістити усіх бажаючих почути і побачити нову програму гурту ДДТ «Иначе».  Саме так – почути і побачити, адже візуальна складова концерту була анонсована як рівноцінний зі звуком елемент шоу.

Юрій Шевчук здивував дуже сильно і приємно. Зірці такої величини можна було б спокійно катати програму «Краще і улюблене тільки для вас», збираючи повні зали вірних фанатів. Але Юрій Юліанович зібрав команду музикантів, художників, дизайнерів, техніків, вліз у борги (за його словами) і видав новий шедевр. Мова не йде про окрему пісню-хіт, мова йде про повноцінну програму зі свіжим змістовим подихом, надпотужним звуком, віртуозним відео і вражаючою монолітністю. Кожна композиція з «Иначе» - це окремий витвір аудіовізуального мистецтва. ДДТ впевнено вступив у 21 століття – біля екрану таких вражень не отримати, треба обов’язково йти на концерт.

Очікувалося, що громадянська свідомість Шевчука змусить його багато говорити про політичну ситуацію в Росії й Україні. Але на концерті мотор ДДТ говорив лише про дружбу і братерство між нашими народами. У текстах пісень  гострі питання піднімалися у набагато ширшому сенсі, ніж сьогоденні проблеми наших країн, Шевчук зміг ніби згори подивитися на щурячі перегони  владолюбців.

Відірватися від шоу було неможливо. У програмі було все: шалений драйв з елементами індастріалу, соціально-політичний реп, масована «проходка» глядачів по сцені, групове скандування лозунгів, фірмова декламація поезії, справжня ліричність російського року, фолкові мотиви, шаманські танці та багато-багато ДУШІ і ХАРИЗМИ. Півтори години нової програми пролетіли на одному диханні. Титри, завіса… Юрій Юліанович хвилювався, чи сподобалась нова програма киянам, чи все було чути, чи «вкурили» про що співав. Тричі «Так!» із залу. Далі пан Шевчук представив своїх музикантів (окремий респект від нас ударнику і бек-вокалістці), а також групу київських митців, які створили відео для «Иначе». Молодці, це було дійсно круто, адже яскравий і самобутній відеоряд був створений так майстерно, що не відволікав від сприйняття пісень, лише доповнював і додавав «смаку».

Далі, після невеликої паузи і шаленства оплесків у залі, ДДТ виконав блок старих добрих пісень. Тут вже, не стримуючи емоцій, співав весь зал. Особливо сподобались: пронизлива «Метель», зовсім по-новому зіграна «Просвистела» і підсилена потужними духовими партіями «Родина». Браво! Цей концерт довів, що російський рок-гурт №1 у прекрасній формі. «Иначе» дивує, вражає, радує, примушує замислитись і очищує. Якщо ви пропустили цей надзвичайний київський концерт – мерщій по квитки до Одеси, Лондона чи Тампере де пройдуть наступні виступи ДДТ з новою програмою!