- Як там концерт Flёur?

- Чудово, фантастично!

- Ясно, це ж Flёur !!!

Такий діалог чуєш не вперше, адже одеський гурт частенько відвідує Київ, тож у всіх бажаючих є можливість насолодитися живим виступом. 16 жовтня, Будинок Офіцерів вщент заповнений меломанами, що прийшли насолодитися соками з соків – найкращими піснями гурту Flёur.

Гурт є дуже специфічним і неординарним. Після першого прослуховування пісень Flёur, аудиторія чітко поділяється на тих, хто захоплюється творчістю і тих, хто не сприймає абсолютно. Але просто «нормально» чи «покатіт» – це не про них. Крайнощі відчуваються і у ставленні до роботи, до самого концерту: виконання  повинно бути на найвищому рівні! Дійсно, якісні, технічні, водночас близькі й зрозумілі, але немає відчуття легкості. Складається враження, наче музиканти ставлять до себе занадто високі вимоги, йдуть до них, досягають, та залишається відчуття натужності.

Чим одразу підкупає виступ? Силою звучання 10-ти інструментів, незаангажованістю текстів, метафізичною атмосферою. Сила музики поєднується із силою текстів пісень, й виникає підґрунтя для філософських думок й переосмислень, що налаштовує тебе на позареальність. Коли ж повертаєшся до картинки, що відбувається на сцені, одразу не вистачає масштабності. Ну, вже звик глядач 21-го сторіччя до шоу й спецефектів. Не продаються на широкий загал просто душевні проекти й концерти – грандіозності подавай! Зі своєю, зібраною з усієї творчості, програмою музиканти настільки чудові, що хочеться сказати «гідні європейського рівня». Хочеться, та не можеться, бо не вистачає зовнішнього вигляду, презентабельності складу. Не вистачає злагодженості стилю, манери подачі гурту. Джинси й майки –  то чудово, але не для такої серйозної музики, що пропонує нам Flёur. Заперечите, що вони повинні бути простими, такими якими є? Згодна, простота й душевність залишаються внутрішньо.

Незаповнені нічим паузи-дірки між піснями розсіюють увагу. Авжеж, музиканти повинні налаштуватися на наступну композицією, та це має бути непомітно. Презентація квітів після кожної пісні переводить просто пошану, захоплення в розряд «поклоніння».

Раз-по-раз хочеться дивуватися й забувати про час. Справжнім фанатам таке вдається – танцюючого у проході хлопчика виводили охоронці. Як представник молоді, підтримую бешкет на концертах, та всьому своє місце. Виступ Flёur не терпить зовнішніх емоцій, все має  сприйматися й перетравлюватися особисто. Тільки сам собі зможеш щиро відповісти на проблемні питання вічності та сенсу свого існування.

Прийом виходу на біс (поступове повернення музикантів на свої місця, одна партія, потім наступна і далі, далі...) переростає в одну з найулюбленіших пісень публіки – «Формалін». Гарно, але ж не приведено до ладу, всі музиканти по черзі з’являються з однієї сторони, просто прямуючи через сцену до своїх місць. Ніякої таємничості створеної світлом, ніякої несподіванки вступу того чи іншого інструмента.

Останні кульмінаційні 20 хвилин концерту перевершили весь попередній час. «Формалин»,«На обратной стороне луны», «Шелкопряд», «Сегодня» – всі пісні йшли легко й невимушено. Ось ще одна ваша улюблена, а ось ще!!! Такого запалу не вистачало впродовж усього концерту.